Алкоголізм серед жінок трапляється значно рідше (від 4,5 до 30% за даними різних авторів), ніж серед чоловіків. Однак останніми роками ця різниця зменшується. З'ясувати дійсне співвідношення між чоловічим і жіночим алкоголізмом нині досить важко, зважаючи на те, що останній носить більш прихований характер. Обіймаючи практично ті ж посади, що й чоловіки, жінка повинна приймати багато важких рішень. Її особисте життя також зазнало значних змін. Це породжує невпевненість у собі, що у своє чергу створює стресовий стан, що вона прагне подолати з допомогою алкоголю.
Особливої небезпеки, як і раніше, наражаються жінки, які працюють у сфері обслуговування. 49% хворих на хронічний алкоголізм жінок виявляються працівниками торгівлі.
Жінки в порівнянні з чоловіками в пізнішому віці починають вживати алкоголь, зловживати ним, похмелятися. Відповідно в пізнішому віці у них відбувається розвиток усіх стадій алкоголізму та першого алкогольного психозу.
Проте проведення останніми роками клініко-статистичних досліджень виявило значне омолодження жіночого алкоголізму. Початок систематичної алкоголізації серед жінок на 29,3 % випадків посідає вік від 15-23 року й у 53% - від 23 до 30 років, а загалом до 30 років у 83%.
До теперішнього часу до сп'яніння жінки суспільство ставиться все ж таки з великим осудом, чим і пояснюється частота "прихованого пияцтва" серед жінок, а також та обставина, що серед жінок-алкоголіків особливо багато страждають на неврози. Інші автори наголошують, що у жінок преморбіди рідше, ніж у чоловіків, має місце непристосованість і частіше важливу етіологічну роль відіграють труднощі лікувального порядку, сильний емоційний стрес (Fort A.Porterfild) та сексуальні порушення.
Загальновідомо, що гостра та хронічна дія алкоголю позначається на жінок швидше, а фази алкогольного процесу у них коротші і менш виразні. У жінок встановлена тенденція до більшої частоти суїцидальних спроб у стані похмілля, велика частота депресій та субдепресій після виходу із запою або після закінчення психозу. У жодному разі у жіночій групі у стані похмілля не відзначалися прояви патологічної ревнощів.
Найбільше повторних неврозів у чоловіків і жінок розвивалося протягом року або через 1-2 роки після першого. Серед загальної суми перенесених психозів переважним психозом у жінок є галюциноз, чоловіки - делірій.
Серед різних форм деліріїв у жінок намічається тенденція до більшої частоти професійного делірію, енцефалопатії Гайє-Верніка, Корсаковського психозу; серед різних форм алкогольного галюцинозу - до хронічних та затяжних галюцинозів.
Після закінчення галюцинозів у жінок частіше спостерігаються і тривало тримаються депресивні, астено-депресивні та субдепресивні стани, резидуальна маячня.
Переходячи до клінічних особливостей жіночого алкоголізму, слід зауважити, що тут частіше, ніж у чоловіків зустрічаються періодичні псевдозапої під час свят та днів зарплати та рідше справжні запої.
Сп'яніння у жінок рідко супроводжується агресивною поведінкою.
У структурі абстинентного (похмільного) синдрому у жінок переважають астено-депресивна та тривожно-депресивна симптоматика та домінує істеричний варіант розвитку.
Серед найбільш значних проявів патоморфозу клініки алкоголізму у жінок перше місце висунулося останніми роками зростання депресивних розладів.
Розлади емоційної сфери трапляються у 72% жінок. Серед цих розладів переважають різні форми депресивних порушень, головним чином як змішаних синдромів з різними формами поєднання депресивних, астенічних, іпохондричних, дисфоричних та інших порушень.
У клініці алкоголізму у чоловіків патологічний потяг виявляє близькість до таких патологічних синдромів, як нав'язливість явища, надцінні утворення; патологічний потяг до клініки жіночого алкоголізму. Нерідко проявляється у формі змішаної депресії або поєднання її з ненав'язливими та паранояльними структурами.
Вже зазначалося, що жінки докладають особливо значних зусиль, щоб приховати пияцтво перед товаришами по службі. Тому зниження за кваліфікацією, грубо антисоціальна поведінка, затримання міліцією, поява на роботі у нетверезому вигляді та звільнення за прогули відзначаються у жінок рідше, ніж у чоловіків.
Цим же пояснюється і той факт, що основна маса хворих прямує на лікування алкоголізму вже в далекосяжних, виражених стадіях хвороби, після декількох років її перебігу.
На тлі хронічного алкоголізму у жінок багато внутрішніх захворювань протікають приховано. Наприклад, коронарна недостатність без болючого синдрому при значно виражених змінах на ЕКГ; нерідко діагностуються приховані форми діабету. У багатьох випадках лише при обстеженні в наркологічному відділенні виявляються панкреатити, атрофічні процеси з боку слизової носоглотки, зорових нервів, неврити та гнійні отити. Значна патологія виявляється з боку ендокринної та статевої сфери: дисфункція яєчників, ранній клімакс, хронічні запальні процеси.
Особливу складність для лікування становлять хворі на алкоголізм з венеричними захворюваннями - у них обидва ці захворювання течуть важко, ніби посилюючи і підтримуючи одне одного. Безумовно, необхідні венерологічна настороженість та суцільні обстеження.
Основний синдром хронічного алкоголізму – патологічний потяг до алкоголю – у жінок виражений різко, відзначається великою стійкістю та різноманітністю проявів. Пацієнтки найчастіше просто заперечують потяг до алкоголю, нерідко запевняють, що взагалі не знають і не розуміють, що таке потяг до алкоголю.
Тому початком лікування основних проявів алкоголізму є поглиблена індивідуальна раціональна психотерапія, однією з основних цілей якої є навчання пацієнток вмінню аналізувати свій стан, розпізнавати потяг до алкоголю в комбінаціях настрою, працездатності, сну, самопочуття.
Якщо спочатку жінкам хворим на хронічний алкоголізм вдається утримуватися на роботі, вона більш тривалий термін зберігає свою кваліфікацію, то в міру розвитку третьої стадії алкоголізму морально-етичне та соціальне зниження виступає більш чітко. У цей час хворі здебільшого вже не працюють, часом займаються жебрацтвом і проституцією. У багатьох з них зникає прихильність до дітей, які забираються родичами або за рішенням суду прямують до дитячих та виправних будинків. Дорослі сини та дочки найчастіше відмовляються від хворих із деградацією та виганяють їх з дому.
Цікаво, що жінки частіше ніж чоловіки прямують до лікаря адміністрацією підприємства та громадськими організаціями, а лікування їх нерідко виявляється малоефективним.
Всі ці фактори підтверджують дані про наявність особливо несприятливого "ґрунту" при жіночому алкоголізмі.
