Більшість людей вважає, що вони знають, що таке алкоголізм і як він проявляється, насправді з'ясовується, що це не так. Якщо опитати тисячу людей, що таке алкоголізм і з чого він починається, то тільки один зможе відповісти правильно, та й якщо він виявиться наркологом.
А переважна більшість людей назвуть ознаки, які свідчать про пізні стадії алкоголізму, коли він стає очевидним для всіх. Люди не знають про клінічні прояви алкоголізму, особливо його початкову стадію. Проте, напевно, немає іншої такої галузі, в якій усі вважали б себе «фахівцями».
Пияцтво та алкоголізм вже стали побитою темою, стільки вже про це писали, стільки було передач по телевізору та популярних статей, а крім того, у звичайному житті так багато типових алкоголіків, що багато людей вважають, що про алкоголізм вони знають усі. Багато хто вважає, що алкоголік - це той, кого щодня з ранку «колотить і трясе», і тому він змушений похмелитися для поправки здоров'я, п'є будь-яку рідину, що містить спирт, аж до самогону, одеколону та інших сурогатів, йде в запій, ніколи не буває тверезим, а надвечір вже ледве стоїть на ногах і насилу доповзає до будинку, перерахувавши по дорозі чолом усі стовпи, б'є дружину, пропиває речі, прогулює і на жодній роботі не утримується більше 1-2 місяців.
Саме таких алкоголіків, що повністю опустилися і деградували, зазвичай показують у телевізійних передачах про шкоду пияцтва і алкоголізму, щоб наочно продемонструвати їх соціальну та моральну деградацію. І у суспільній свідомості склалася думка, що всі алкоголіки саме такі. А якщо людина ще не має таких тяжких соціально-психологічних наслідків і деградації особистості, то її алкоголіком не вважають.
Хворих, яких ніхто з оточуючих не вважає за алкоголіків, набагато більше, ніж тих, алкоголізм яких уже для всіх очевидний. Типовий алкоголік з пізніми стадіями захворювання одразу всім впадає у вічі, і не потрібно бути наркологом, щоб побачити такий алкоголізм. Банальний алкоголізм дуже наочний, тому в суспільній свідомості склалася думка, що саме так проявляється алкоголізм, а все інше просто пияцтво. Те, що люди не здогадуються, що ця людина хвора на алкоголізм, пов'язано, по-перше, з незнанням клінічних проявів 1-ї стадії хвороби, а по-друге, з існуванням варіанта алкоголізму, при якому немає явних соціально-психологічних наслідків.
Будь-яке захворювання, зокрема й алкоголізм, може мати подібні, загальні всім хворих симптоми. Така клінічна картина алкоголізму називається типовою. Але в деяких пацієнтів симптоми хвороби можуть відрізнятись від загальновідомих її проявів – це називається атиповою клінічною картиною. Атиповий варіант алкоголізму може бути більш важким, ніж типовий, але може бути полегшеним. Саме полегшений варіант найчастіше і не бачать люди, тому що при ньому одні симптоми хвороби є, а інших немає, а загалом клінічна картина алкоголізму має суттєві відмінності від типової.
Злоякісний варіант алкоголізму супроводжується такими тяжкими психопатологічними розладами та порушеннями поведінки, що він стає очевидним для всіх уже через кілька років (а іноді навіть місяців) від початку зловживання алкоголем.
А полегшений варіант алкоголізму може розпізнати лише фахівець. Ні сам питущий, ні члени його сім'ї, ні його колеги не підозрюють, що він алкоголік. Але до наркологів такі пацієнти майже ніколи не звертаються. Лише коли у них виникають захворювання внутрішніх органів, причиною яких є алкоголізм, - такі пацієнти можуть потрапити в поле зору нарколога, та й то тільки в тому випадку, якщо лікареві-терапевту стає відомо, що хворий багато років зловживає алкоголем. Або дружина після перенесеного чоловіком інфаркту чи інсульту наполягає на тому, щоб він припинив пити та звернувся до нарколога.
